Велика Вітчизняна війна у моїй родині

Напевне немає жодної родини на території СНД, яку не торкнулася б Велика Вітчизняна війна.

Мій прадідусь Г.Ф.Головашкін воював ще у громадянську війну з білогвардійцями, у 24 Залізній Самарській дивізії, під командуванням легендарного комдива Червоної Армії - В.І.Чапаєва, а у Велику Вітчизняну війну він загинув у запеклих боях на Ленінградському фронті. Його рідний брат Петя, воював в інтернаціональній бригаді в Іспанії, в Іспанській Громадянській війні (1936-38 р.). З Радянського Союзу в інтернаціональній бригаді в Іспанії було 3 тис. громадян. З бойових частин іноземців, які воювали в інтербригадах в Іспанії найвідоміші: ім. Лінкольна – англійська, ім. Тельмана – німецька, ім. Гарібальді – італійська, батальйон Адре Марі – французький. Боролися проти іспанського режиму генерала Франциско Франко, якого підтримав Третій Рейх Адольфа Гітлера та фашистська Італія Беніто Муссоліні. В інтернаціональних бригадах в Іспанії воювало 42 тисячі добровольців з 54 країн світу. Проте сили були не рівні, оскільки з Німеччини і Італії фашистські режими направили в Іспанію, за три роки війни, 300 тисяч чоловік. Мій папа пам’ятає окремі слова із пластинки, які П.Ф.Головашкін привіз із Іспанії: “Энеюнде германос пролетаріо…Мы идем боевыми рядами”.

Пізніше, в 1938-39 рр., П.Ф.Головашкін в складі 1-армійської групи під командуванням комкора Г.К.Жукова воював в районі озера Хасан та в районі річки Халхін-Гол на території Монголії з Квантунською Армією мілітаристської Японії.

Мій дідусь Толя (А.Г.Головашкін) добровільцем, у 16 років пішов на фронт, прийняв участь у перших боях на Алабінських хуторах, під Москвою, у складі мінометної батареї 1-го танкового корпусу під командуванням генерала М.Є.Катукова. Згадував, що після артилерійської підготовки під Москвою, як пішли в атаку наші танки і піхота, то горіла земля під ногами. Пізніше, у складі 1 гвардійської танкової армії під командуванням М.Є.Катукова брав участь у Вісло-Одерській, Східно-Померанській і Берлінській операціях, форсував ріки Вісла і Одер, кілька раз його поранило. Був нагороджений медалью “За взяття Варшави” генералом Свірчевським Польської Армії Людової. У районі м.Шнайдемюль, коли німці спробували прорвати фронт, прямим артилерійським снарядом влучило у машину, в якій дідусь знаходився і він вилетів з неї, його сильно контузило. У Берлінській операції в напрямку удару 1-го Білоруського фронту приймав участь в прориві потужної оборони ворога на Зелівських висотах і штурмі Берліна. Нагороджений медалью “За взяття Берліна” і 18-ма іншими медалями. Отримав орден Червоної Зірки, пізніше, за працю, був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Жовтневої революції.

Мій другий прадідусь П.Д.Техтілов був залишений Радянською Армією для підпільної роботи у тилу ворога і боровся як партизан, які базувалися у Велику Вітчизняну війну у катакомбах Одеської області. Після війни він працював директором школи і завідувачем райвно, написав наукову роботу про пещери. Мій третій прадідусь - В.Ф.Коломієць у Велику Вітчизняну війну був нагороджений оденом Червоної Зірки і у нього були обморожені ноги.

Матеріал підготував учень 8А класу Головашкін Сергій
Кiлькiсть переглядiв: 11

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.